Розвиток емоційного інтелекту дитини

Емоційний інтелект – це явище, яке об’єднує в собі вміння розрізняти і розуміти емоції, керувати власними емоційними станами та емоціями своїх партнерів по спілкуванню.

Також емоційний інтелект включає в себе здатність до глибокої емпатії, вміння мудро вести за собою і слідувати за іншими, не втрачаючи себе, поважати чужі кордони і розвивати свої таланти, приймати і дарувати любов і підтримку.

Вдосконалення логічного мислення і кругозору дитини ще не є запорукою її майбутньої успішності в житті. Значно важливіше, щоб дитина опанувала здібностями емоційного інтелекту.

З метою розвитку емоційного інтелекту у дітей шкільного віку є деякі прийоми, які можна використовувати для роботи з дитиною в сім’ї:

?Створюйте позитивний емоційний фон у вашій родині. Це покращує самопочуття дитини. Дитина не може думати про інших, якщо вона сама погано почувається.

?Бесіда з дитиною: поговоріть зі своєю дитиною з приводу того, що сьогодні відбувалося в школі, при цьому робіть акцент на те, як вона сама ці емоційні ситуації сприймала і які емоції виникли. Спробуйте з дитиною обговорити, як можна інакше себе поводити, які варіанти поведінки були б можливі, як інші відчували себе тоді і сприймали її вчинки.

?Намагайтеся поводитися спокійно і гідно. Батьки – приклади для своєї дитини.Діти вчаться, копіюючи поведінку оточуючих, перш за все батьків.

?Заохочуйте спілкування та ігри своєї дитини з ровесниками. Саме в спільній діяльності дитина набуває комунікативні навички і терпимість.

?Давайте визначення емоціям, які ваша дитина може відчувати в даний момент. Наприклад, якщо вона перелякалася, ви можете сказати: “Це було страшно!”. А коли вона дивиться сердито, ви можете сказати: “Ти зараз сердишся” . Це допоможе вашій дитині розуміти, що відбувається з нею, щоб правильно справлятися зі своїми емоціями.

?Говоріть дитині: “Я серджуся”, замість звичайного варіанта в третій особі “Мама сердиться”. Ця рольова модель “Я” створює більш тісні відносини між батьками та дітьми.

?Зверніть увагу на те, як дитина поводиться з іншими людьми і обговоріть з нею наслідки її вчинків. Крім того, придумайте обставини, де дитина могла б брати участь у тому, щоб самій вчитися розуміти свої емоції і емоції інших людей. Взагалі, якщо ми надаємо дитині підтримку в ті моменти, коли вона виражає емоції, навіть такі «негативні», як злість чи страх, ми демонструємо повагу до її почуттів і, отже, підтримуємо в ній відчуття власної значимості. Регулярне придушення емоцій призводить до появи страхів і невпевненості в собі.

Поговоріть з дитиною на різні буденні теми: чому ми повинні допомагати один одному, як інша людина відчує себе, якщо ми їй допоможемо, і якщо ні; що ми відчуваємо, коли сваримося, і коли намагаємося спокійно поговорити один з одним; що робити , якщо друг чи подруга сумує або радіє; що робити, якщо самому нудно; що потрібно робити, якщо у тебе є пиріг, а у іншого немає… У всіх цих ситуаціях намагайтеся показати дитині , наскільки важлива орієнтація на інших людей, а не тільки на себе.

pidgotovleni