Маніпуляції

Ви повинні завжди, не переста­ючи, розмовляти з малюком, вміти знайти контакт і знай­ти рішення проблеми в будь-якій ситуації. У такому випадку істерик стане менше, сканда­ли припиняться і дитина стане вести себе спокійніше.

Ось кілька правил, дотримуючись яких, можна знизити ризик маніпуляцій до мінімуму:

1. Перше і найголовніше, що зобов’язані зробити батьки, це до­мовитися про єдині вимоги у вихо­ванні дітей. При цьому дуже важливо дотримуватися вироблених правил навіть у тому випадку, коли не до кінця згоден з ними. Спір не по­винен вирішуватися в присутності дитини, тому як в майбутньому ваше чадо, навчившись зіштовхувати вас лобами і граючи на протиріччях в ро­дині, буде маніпу­лювати вами вже зі знанням справи. Шу­кайте компроміси у вихованні.

2. Пояснюйте ди­тині, що прохання мож­на озвучувати без  ”театраізованих вистав”. Якщо відчуваєте, що дитина починає, таким чином, на вас тиснути, говорите від­крито: «Скажи, будь ласка, прямо, що ти хочеш?» Розставляйте крапки над і.

3. Не вирішуйте питання на під­вищених тонах, візьміть за правило, обговорювати всі проблеми спокій­но. Якщо дитина почи­нає кричати, закочува­ти істерику, вийдіть з кімнати, і доче­кайтеся, поки він заспокоїться. По­яснюйте малюкові, що люди повинні ставитися один до одного з повагою, і розмовляти спо­кійно. Пам’ятайте: немає глядача — немає спектаклю.

4. Дитина знає, що повто­рюючи своє прохання досить  довго, він доб’ється свого. Будьте послідовними і не поступайтеся «маленькому шантажистові». По­вторюйте одну і ту ж фразу, на­приклад, «ти зробиш домашнє за­вдання, і тільки тоді підеш гуляти» безустанно, не змінюючи форму­лювання, як завчене вірш. І, навіть, якщо дитина намагається змінити тему і вивести вас на новий виток «переговорів», не піддавайтеся на його провокації. Твердо стійте на своєму — і перемога буде за вами.

5. Якщо після розмови з ди­тиною у вас виникло відчуття, що ви до нього занадто суворі і вимо­гливі, женіть цю думку геть, вами маніпулюють.

Якщо дитина продовжує вла­штовувати скандали, ігноруйте її прохання. Поясніть, що в такому тоні з нею ніхто розмовляти не стане. Ви можете піти в іншу кім­нату або відправити дитину в свою  кімнату, щоб вона там заспокоїла­ся або відволіклася. Повернутися вона зможе, як тільки заспокоїть­ся. Психологи вважають, що кра­щий спосіб заспокоїти малюка — це залишити його одного.

Вам завжди необхідно дізна­ватися причину примх і криків. Якщо малюк неправий, спробуйте зробити йому зауваження. Гово­ріть спокійно, без крику. Ви по­винні впливати на совість і розум, але не викликати почуття страху. Дитина може плакати і кричати з багатьох причин:

  • Вона бажає привернути до себе увагу оточуючих. Це жит­тєво необхідне бажання. Взагалі, для дітей це особливо важливо — відчувати себе потрібним комусь, пов’язаним з навколишнім світом.
  • Дуже навіть можливо, що у дитини виробився рефлекс, коли до неї підходили в ранньому ди­тинстві тільки лише після трива­лих вересків і криків. Тепер вона підсвідомо вважає, що її крик — це нормальне прохання, вона вміє просити про що-небудь лише та­ким чином.
  •  Діти не можуть контролюва­ти свої почуття та емоції. І каприз може бути цілком природним і очікуваним: дитина хоче спати, їсти, в туалет. Вам необхідно дізнатися справ­жню причину плачу. Якщо ма­люк стукає ногами і махає рука­ми — всьому є причина. Якщо ви втомилися його розпитувати — просто підіть в іншу кімнату, приміщення. Дитина усвідомлює все, що відбувається, і в розгубленості прибіжить до вас сама. На­магайтеся ігнорувати повністю її істерики, поки вона не навчиться просити нормально.

Не потрібно залякувати або погрожувати дитині – ви самі зробите так, що у вашого сина чи доньки почне розвиватися фобія. Ви мама, ви повинні завжди, в будь-якій ситуації вміти знаходити вихід, слухати своє серце і інтуїцію.

Якщо ви хочете, щоб у дитини в майбутньому була манія величі і егоїзм, потрібно з ранніх років не дозволяти їй керувати собою і йти на поводу її істерик.

pidgotovleni