Впертість, як дитяча примха

Впертість – розповсюджений дитяча примха (каприз), обов’язкова супутниця вікових криз, своєрідний спосіб самоствердження дітей в очах дорослих і однолітків.

Вперті діти завзято відстоюють свої позиції, але не тому, що у них сильна воля, а тому, що вони не можуть перестроїтись.

Впертий хоче бути самим-самим: найрозумнішим, найвигадливішим, найспритнішим, найвмілішим.

Йому здається, що інші люди, які пропонують інші варіанти поведінки, способи виходу з складної ситуації, зазіхають на його позитивне уявлення про себе, не вважають його думку авторитетною і тим самим загрожують його «я».

Природна передумова впертості – висока тривожність, а соціальна – розбещеність як результат сліпого обожнювання, авторитетність батьків, опозиційність в сімейних стосунках.

Визнати помилку впертій дитині заважає зухвалість і зарозумілість, а критика, зауваження наносять болючі уколи.

Ймовірно, впертість є реакцією на надмірний авторитаризм дорослих. Тому, більш демократичний стиль  стосунків може бути сприятливим для поступового усунення цієї негативної особливості. Поступатись – не означає проявити слабкість, напроти, той, хто поступається, проявляє далекоглядність, він лише турбується про того, кого любить.

Отже, невід’ємними рисами

особистості впертих дітей є :

  • зарозумілість
  • недовіра до оточуючих
  • завищений рівень домагань
  • нездатність помічати свої помилки
  • невміння перестроюватись і шукати інші шляхи до втілення мети.

Та, досить часто батьки, намагаючись зберегти сили і час, уникнути небажаних суперечок, згладжують ситуації, не   відстоюють своє батьківське право приймати рішення і наполягати на їх виконанні дітьми. Звідси – зухвалість, дітей, небажання помічати свої помилки,  невміння перестроюватись і виконувати розпорядження старших.

Визнайте за дітьми право на помилку.

Робити помилки і їх виправляти –

не гірший шлях особистісного росту.

В спілкуванні з впертими дітьми, дорослим в першу чергу треба відмовитись від протистояння. Не можна перетворювати суперечку в «перетягування канату», змагання, в якому одна сторона перемагає, а інша – переможена. Не  можна визнавати свій авторитет і нехтувати авторитетом іншого.

Принциповість і наполегливість у дотриманні сімейних правил, виконанні дітьми своїх обов’язків у школі тавдома  — це ще одна важлива умова правильної поведінки дорослих, спосіб подолати зарозумілість, зухвалість, завищений рівень домагань у дітей.

Витратьте час і зусилля на обговорення конфліктних ситуацій і забезпечення виконання  ваших розпоряджень. Саме поєднання вимогливості і підтримки, особистий приклад наполегливості  і гнучкості дає найкращий результат. Бажаємо успіху!

pidgotovleni